Історія справи

Постанова ВАСУ від 27.03.2017 року у справі №800/27/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року м. Київ справа № 800/27/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

Кравцова О.В.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Білопольської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

17.01.2017 року ОСОБА_6 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати повністю незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України закрити дисциплінарну справу стосовно судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6 за зверненням адвоката Радутного О.Е. в інтересах ОСОБА_8

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_6 зазначила, що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Луцюк П.С. - доповідач по справі за результатами перевірки про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надав висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно неї за зверненням адвоката Радутного О.Е. у зв'язку із незгодою з ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10.09.2015 року про надання дозволу на обшук за місцем мешкання заступника начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ОСОБА_8 Дана ухвала не скасована в апеляційному чи касаційному порядку. При цьому, доповідач зазначив, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Але, не зважаючи на зазначений висновок та норми закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України 20.09.2016 року відкрила дисциплінарну справу стосовно позивачки за зверненням адвоката Радутного О.Е., який діє в інтересах ОСОБА_8, та фактично надала оцінку не поведінці позивачки, а ухвалі про обшук, тим самим порушивши принцип незалежності судді від будь-якого впливу.

При розгляді клопотання слідчого про обшук ОСОБА_6 як слідчий суддя вжила всіх необхідних заходів для сумлінного розгляду клопотання, були заслухані пояснення слідчого, досліджені надані слідчим матеріали, у зв'язку із чим слідчий суддя прийшов до певного висновку, який був викладений в ухвалі про обшук, при цьому враховувалися норми статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, щодо недопустимості розголошення певних відомостей досудового розслідування. З цього приводу нею були надані письмові пояснення, однак їх не було враховано при прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення. При цьому, не заслухавши пояснення слідчого або прокурора, Вища кваліфікаційна комісія суддів України робить свої висновки про необґрунтованість ухвали про надання обшуку та фактично дає оцінку доказам та клопотанню слідчого як суд вищої інстанції.

У своєму рішенні Вища кваліфікаційна комісія суддів України зазначає, що «у клопотанні про проведення обшуку зазначено, що під час проведення обшуків 28 та 29 серпня 2015 року за місцем фактичного-мешкання ОСОБА_11 виявлено та вилучено щоденник з особистими записами: «Вызов дзержинская налоговая «по девятке» ОСОБА_8. Однак, у справі № 234/15241/15-к, копію якої було надіслано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, даний запис, який може бути речовим доказом, не міститься. Відсутній також витяг з журналу, у якому міг бути зафіксований вказаний виклик». Але даний висновок не відповідає дійсності, бо в матеріалах справи № 234/15241/15-к міститься копія протоколу обшуку від 28.08.2015 року, в ході якого було вилучено блокнот з особистими записами підозрюваної ОСОБА_11 сірого кольору, а також міститься копія протоколу огляду предмету, а саме щоденника із записами, в якому було виявлено запис «Вызов дзержинская налоговая «по девятке» ОСОБА_8». Всі матеріали справи були надіслані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вважаючи такі дії протиправними, позивачка просить позов задовольнити.

Заслухавши учасників судового процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.09.2016 року № 1744/дп-16 відкрито дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_6 за зверненням адвоката Радутного О.Е., який діє в інтересах ОСОБА_8

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 суддю Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугували висновки комісії про те, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або у зв'язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом.

Позивачкою було подано заяву про задоволення позовних вимог та про розгляд справи у її відсутності.

Представником відповідача було надано заперечення на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, дослідивши заперечення на позов та матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із частиною 2 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи, що предметом позову, за яким позивач визначив відповідачем Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, є вимоги про визнання неправомірним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та про зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити певні дії, позовна заява ОСОБА_6 є адміністративним позовом, який підлягає розгляду Вищим адміністративним судом України.

Приймаючи рішення від 14.11.2016 року № 1892/дп-16, Вища кваліфікаційна комісія суддів України виходила з того, що 10.09.2015 року слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6 постановила ухвалу, якою задовольнила клопотання старшого слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції Мікуліна Д.М., погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції Погорєловим О.А., про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання заступника начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ОСОБА_8, яке не містило достатніх обґрунтувань, що свідчили б про необхідність проведення обшуку саме за місцем мешкання ОСОБА_8 Крім того, клопотання стосується надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання заступника начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ОСОБА_8, однак, ані у самому клопотанні, ані у доданих до нього матеріалах не міститься відомостей про те, яким чином діяльність Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова стосується вчиненого кримінального правопорушення. У клопотанні про проведення обшуку зазначено, що під час проведення обшуків 28 та 29 серпня 2015 року за місцем фактичного мешкання ОСОБА_11 виявлено та вилучено щоденник з особистими записами: «Вьізов дзержинская налоговая «по девятке» ОСОБА_8». Однак, у справі № 234/15241/15-к, копію якої було надіслано до Комісії, даний запис, який може бути речовим доказом, не містився. Відсутній також витяг з журналу, у якому міг бути зафіксований вказаний виклик. Таким чином, Комісія дійшла висновку, що слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6 внаслідок своєї недбалості постановила необгрунтовану ухвалу про задоволення клопотання про обшук, чим істотно порушила норми права, а також права ОСОБА_8

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників. Адвокат зобов'язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов'язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Вища рада юстиції затверджують та розміщують на офіційному веб-порталі судової влади зразок скарги (заяви) щодо поведінки судді.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться у порядку, встановленому цим Законом.

Підставами для застосування можливого дисциплінарного стягнення, за вказаними відповідачем мотивами, у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 визначено пункт 4 частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або у зв'язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Рекомендацією СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки визначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 68); тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (пункт 69).

Принцип І (2) (а)(і) Рекомендації № R (94)12 Комітету Міністрів Ради Європи для держав-членів щодо незалежності, ефективності та ролі суддів передбачає, що рішення суддів не повинні підлягати перегляду в жодний спосіб, крім апеляційного оскарження відповідно до законодавства.

Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14.10.2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Аналогічна позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, згідно з яким давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть тільки суди апеляційної і касаційної інстанцій при перегляді судових рішень.

Таким чином, не повинно мати місце неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не наділена повноваженнями встановлювати та оцінювати обставини у судових справах, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, перевіряти законність судових рішень.

Відповідно до статтей 124, 129 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин), суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Незалежність судді, серед іншого, забезпечується порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

Отже, однією зі складових принципу незалежності судді є особливий процесуальний порядок оскарження на предмет перевірки законності та обґрунтованості ухваленого ним рішення.

В силу статтей 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, не може бути оскаржена та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що при розгляді скарги адвоката Редутного О.Е. в інтересах ОСОБА_8 відповідач надав правову оцінку процесуальному рішенню суду на предмет його обґрунтованості та відповідності доказам та клопотанню слідчого, чим на думку колегії суддів, перевищив надані законом повноваження, оскільки не є судовим органом вищої юрисдикції.

Крім того, ухвала судді ОСОБА_6 від 10.03.2015 року на момент ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення та на час розгляду даної справи є чинною, не скасованою, не зміненою у встановленому порядку, тобто законною. Отже, відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за ухвалення законного рішення. що є неприпустимим.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закрити дисциплінарну справу стосовно судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_6 за зверненням адвоката Радутного О.Е. в інтересах ОСОБА_8 задоволенню не підлягають, оскільки зобов'язання відповідача судом вчинити такі дії є вручанням в дискреційні повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 160, 161, 162, 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Позовні вимоги ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.11.2016 року № 1892/дп-16.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.В. Єрьомін

О.В. Калашнікова

О.В. Кравцов

В.Ф. Мороз